sumy_grad (sumy_grad) wrote,
sumy_grad
sumy_grad

Ты смерть свою не почувствуешь…

Привожу ещё одно стихотворение (автор - малоизвестный мне Сергей Деркач). По-моему, сильнейшее… Поэт как бы успокаивает бойца. Не обозначая, впрочем, бойца какой армии…

Ты смерть свою не почувствуешь…

Ти смерть не почуєш свою. Вона підкрадеться раптово. внезапно
Зеленую зросить траву гаряча червона роса.
Обірветься тихе життя, замре недомовлене слово,
І скотиться с мертвих очей остання прощальна сльоза.

Душа відлітатиме в Рай, сумління залишиться чистим. совесть
І візьме хтось інший до рук утомлену зброю твою. кто-то другой оружие
Хай ангел-хранитель тебе накриє крилом променистим. пусть лучистым
Свій борг перед Богом й людьми віддав ти в останнім бою. долг последнем

Дозволять тобі небеса з сім’єю до сходу проститись. разрешат до восхода
Лелека тебе віднесе на крилах своїх в рідний дім. Аист
Дітей поцілуєш в чоло, і будеш до ранку молитись, до утра
Щоб доля любила малят й частіше всміхалася їм. судьба днтей малых

Дружини долоню м’яку накриєш своєю рукою, жены ладонь
Вустами торкнешся очей, в останнє промовиш «прощай». коснёшься
Закінчився шлях твій земний, відкрились ворота спокою. путь
Від суму звільнилась душа. У вічність спокійно рушай. грусти освободилась отправляйся
Tags: стихи
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment